Стеаринова кислота в мило: норми введення
Стеарин це насичена жирна кислота з вісімнадцятьма атомами вуглецю в ланцюгу, C18, і саме завдяки цій довжині брусок твердне так, що його хочеться постукати об стіл. Він додає твердості. Він подовжує життя бруска: мило з добрим відсотком стеарину не розкисає в мильниці за тиждень, а лежить собі місяцями.
А ще піна. Дрібна, кремова, стабільна, не та злива пухирів, що осідає за десять секунд, а щільна шапка, яка тримається на руках. Тут, щоправда, треба чесно: за саму піну більше відповідають лаурин і міристин, короткі кислоти з кокосової олії. Стеарин же працює в парі з пальмітином, і ця двійка дає тверде ядро бруска. Співвідношення між ними має значення, хоча на смак новачка це звучить як зайва педантичність, поки не зробиш партію, де пальмітину забагато, і не отримаєш мило, що кришиться.
Є ще один бонус, про який мало хто думає на старті. Насичений жир погано окислюється, тому стеарин допомагає милу опиратися прогорканню, тим бридким помаранчевим цяткам, що з'являються на старих брусках, коли ненасичені олії здаються. Йодне число у технічного стеарину марки 1860 не більше шести, а в соняшникової олії воно за сотню, тож окиснюватися в стеарині майже нічому.
Відео до статті
Стеаринова кислота в мило: скільки додавати, луг, слід і білі цятки
Робоча норма стеарину для мила холодним методом — 3–5 % від ваги олій, до 8 % брусок стає як камінь, понад 15 % маса застигає в каструлі. Стеарин теж омилюється: на кожен грам додають 0,141 г NaOH, тобто ≈7 г лугу на 50 г стеарину. Марка 1860 плавиться при 50–65 °C, тому олії гріють до 70–75 °C, інакше лишаються білі цятки.
Скільки додавати: діапазони і логіка
Стеаринову кислоту в мило холодним методом додають 3–5% від ваги олій: цього досить, щоб брусок став твердішим, а піна густішою. До 8% мило стає дуже твердим, а понад 15% маса застигає в каструлі швидше, ніж її виллєш. Стеарин вводять як добавку-підсилювач, розчиняючи в теплих оліях перед лугом; SAP-число для NaOH становить 0,141.
Холодний метод любить помірність. Робоча норма стеарину це три-п'ять відсотків від загальної ваги олій, цього вистачає, щоб брусок став відчутно твердішим і піна загусла. Можна піти вище, до восьми: мило стане як камінь, але й ризики ростуть. А от за п'ятнадцять відсотків починається територія, де новачкові робити нічого: маса застигає в каструлі швидше, ніж ти встигаєш її вилити.
Чому саме ці цифри. Стеаринова кислота в мило вводиться не як основна олія, а як добавка-підсилювач: її розчиняють у теплих оліях перед лугом. SAP-число для омилення їдким натром 0,141, тобто на грам стеарину йде приблизно 0,141 грама сухого NaOH. Це треба врахувати в розрахунку, інакше отримаєш або їдкий брусок, або жирні «сльози» на поверхні.
Надлишок жиру теж вимагає уваги. Тримай п'ять-вісім відсотків, ну, може шість як золота середина. Стеарин і так робить брусок сухуватим на дотик, тож трохи більший надлишок жиру тут не зашкодить, бо поверне милу те відчуття, яке мова просить назвати «оксамитовим».
Чому стеарин прискорює слід у милі
Стеаринова кислота різко прискорює слід: насичений жир застигає при кімнатній температурі, тому маса густішає на очах, а синтетичні квіткові й пряні аромати розганяють процес ще більше. З високим відсотком стеарину працюють на гарячих оліях (70–75 °C), ллють швидко й без складних розводів. Білі цятки це нерозчинений стеарин, що схопився раніше, ніж розмішався.
Ось де стеарин показує свій примхливий характер. Він прискорює слід. Сильно. Маса густішає буквально на очах, і якщо ти влив аромат (особливо квітковий чи пряний синтетичний), то процес летить уперед так, що ложка стоїть у відрі. Це не працює спокійно. Взагалі. Перевіряв особисто, і не раз.
Насичений жир застигає при кімнатній температурі, тому щойно маса трохи охолоне, вона хапається. Тому з високим стеарином працюють на гарячих оліях, тримаючи температуру десь сімдесят-сімдесят п'ять градусів, ллють швидко, без художніх завитків і складних розводів. Або взагалі переходять на гарячий метод, де мило вже зварене й тобі байдуже до сліду.
Запах перегрітої віддушки в гарячій масі це окреме випробування для носа. Дратує неймовірно, коли красива композиція в гарячому милі розвертається важкою хімічною нотою.
І ще про «стеаринові цятки», білі крапки чи прожилки на поверхні, схожі на ману. Це нерозчинений стеарин, який схопився раніше, ніж розмішався. Інколи вони лізуть навіть при акуратній роботі: найімовірніше, олії були недогріті. Лікується ретельнішим розмішуванням і вищою стартовою температурою.
Як відсоток стеарину впливає на мило
Відсоток стеарину прямо задає характер бруска. Без нього мило м'яке й гнеться; 3–5% роблять його помітно твердим і придатним новачкам; 8–15% дають дуже твердий брусок для досвідчених; понад 15% це камінь із блискавичним слідом, на якому складні розводи неможливі. Разом із твердістю зростають ризик білих цяток і швидкість сліду.
| Показник | Без стеарину | 3–5% | 8–15% | Понад 15% |
|---|---|---|---|---|
| Твердість бруска | м'який, гнеться | помітно твердий | дуже твердий | як камінь |
| Швидкість сліду | звичайна | трохи швидша | швидка | блискавична |
| Ризик білих цяток | майже немає | низький | середній | високий |
| Складні розводи | легко | можна | важко | забудь |
| Кому підходить | будь-кому | новачкам | досвідченим | майстрам |
Через що псують партію мила зі стеарином
Партію мила зі стеарином найчастіше псують чотири речі: доза на око замість точного зважування, холодні олії (технічний стеарин 1860 плавиться при 50–65 °C, чистий близько 69 °C, і в холодній основі випадає цятками), складний багатоколірний дизайн при високому відсотку та забутий перерахунок лугу за SAP-числом 0,141. Кожна коштує цілої партії, тому стеарин зважують до грама й гріють основу вище точки плавлення.
Найчастіша це лити стеарин «на око». Він не та добавка, з якою можна вільничати: переборщив на три відсотки, і замість приємного бруска маєш цеглину, що дряпає шкіру. Зважуй точно, до грама.
Друга помилка це холодні олії. Чистий стеарин плавиться приблизно при шістдесяти дев'яти градусах, технічна марка 1860 при п'ятдесяти-шістдесяти п'яти, тож якщо ввести його в теплу, але не гарячу основу, він не розчиниться повністю й випаде тими самими цятками. Грій основу вище за точку плавлення стеарину, перш ніж змішувати.
Третя помилка це складний дизайн при високому відсотку. Ти задумав мармурові розводи на шість кольорів, а маса схопилася на другому. Поплив весь задум. Тут вибір простий: або знижуй стеарин до трьох-чотирьох відсотків і працюй спокійно, або забудь про розводи й лий одним кольором швидко.
І ще — забуваєш перерахувати луг. Додав стеарин, а SAP-число не врахував, і отримав надлишок лугу й їдкий брусок, який треба викидати. Дрібниця, а коштує цілої партії. Якісну сировину для таких розрахунків, до речі, беру в АзовСинтезі: там стеаринова кислота стабільної фракції, без сюрпризів від партії до партії.
FAQ
Скільки стеарину додавати в мило холодним методом?
Для холодного методу безпечний діапазон — три-п'ять відсотків від ваги олій. Цього достатньо, щоб брусок став твердим і піна загуснула, і при цьому слід ще не прискорюється до некерованого стану. Якщо хочеш твердіше — піднімайся до восьми, але будь готовий лити швидко й без складного дизайну. Понад п'ятнадцять відсотків холодним методом я б новачкові не радив зовсім: маса застигне в каструлі.
Чому мило зі стеарином швидко густішає?
Стеарин це насичена жирна кислота, що твердне при кімнатній температурі. Щойно маса трохи охолоджується, вона починає хапатися, і слід настає різко. Аромати, особливо синтетичні квіткові й пряні, додатково розганяють процес. Тут працюють на вищих температурах, близько сімдесяти градусів, лити одразу й не затівати багатоколірних композицій.
Що таке білі цятки на милі й чому вони з'являються?
Це нерозчинений стеарин, що схопився й закристалізувався раніше, ніж рівномірно розмішався в масі. Виглядає як білі крапки чи прожилки на поверхні бруска. Причина майже завжди одна: недостатньо гаряча основа або поспішне змішування. Грій олії вище точки плавлення своєї марки: у 1860 це 50–65 °C, у чистої кислоти близько 69 °C, тож сімдесят градусів покривають обидві. І розмішуй ретельніше.
Чи захищає стеарин мило від прогоркання?
Так, певною мірою. Насичені жири окислюються набагато гірше за ненасичені, а йодне число у технічного стеарину не більше шести, окиснюватися там майже нічому. Тому добра частка стеарину допомагає брускові опиратися появі помаранчевих цяток. Але повністю від прогоркання він не страхує: якщо в рецепті багато чутливих рідких олій, вони все одно можуть здатися з часом.
Перш ніж замішувати велику партію зі стеарином, зроби пробний брусок грамів на триста — і подивись, як саме твоя основа реагує на швидкість сліду.