АзовСинтезПарафін для окопних свічок: марка, розрахунок і заливка
Чистий парафін без стеарину тріскається в руках уже при плюс п'яти. Не на морозі. Просто в багажнику авто, поки коробка їде на схід. Розкриваєш ящик на пункті видачі, а половина свічок з відколотими краями, дрібна кришка по дну, і не від ударів: така природа матеріалу, що без добавки твердне в склоподібну ламку масу. Прикро втрачати працю. Особливо коли свічка робиться не на продаж. Її ллють для тих, хто гріється нею в бліндажі. Ми й самі ллємо ці свічки, і відвантажуємо парафін для окопних свічок волонтерським цехам мішками, тож розмова тут піде з двох боків одразу: що і почому брати на партію, і як із того лити, щоб доїхало цілим.
Який парафін підходить для окопних свічок і чому важлива його чистота?
Для окопних свічок беруть високоочищений парафін марки FR (на ринку його досі звуть П-2), бо він не коптить і не смердить при плавленні, а це критично в закритому бліндажі. Вміст олії у такого парафіну за GB/T 446 не більше 0,5 %, у нашій партії 20260331 було 0,44 %, саме чистота прибирає дим і запах. Чистий парафін крихкий і кришиться вже при +5 °C, тому до нього вганяють 10–20 % стеаринової кислоти: вона дає пластичність і вповільнює горіння. Технічний парафін з олією до 2 % і будь-яке сміття з ароматизаторами чи харчовою олією для свічки в укритті не годяться: дають кіптяву й запах перегрітого жиру.
Позначка «П-2» стара: у чинному ДСТУ 4153-2003 цієї марки немає, сьогодні це марки FR, повний розбір є в статті про харчовий парафін П-2 чи FR. Високоочищений парафін ще називають косметичним. Він не коптить і при плавленні не смердить нічим, що для свічки в землянці важить більше, ніж здається: дихати димом у закритому просторі кілька годин поспіль ніхто не хоче.
Коли такого немає під рукою, беруть, що є: парафін із господарського магазину, недогарки старих свічок, шматки воску. Одне застереження. Жодних ароматизаторів, жодної фритюрної олії й залишків із домішками, бо саме вони дають той запах перегрітого маргарину і зайвий дим, від якого сльозяться очі.
Високоочищений чи технічний парафін брати цеху?
Для окопних свічок у бліндаж беруть високоочищений парафін FR: олія до 0,5 %, він не коптить і не смердить. Технічний парафін дешевший приблизно на чверть, але олія в ньому до 2 %, тому в закритому укритті він помітно коптить і пахне. Для відкритого простору технічний згодиться, для землянки різницю в ціні перекриває здоров'я тих, хто дихає поряд. На великих обсягах високоочищений FR у нас іде близько 117 грн/кг від тонни, технічний дешевший, але постачається під замовлення, тоді як високоочищений лежить на складі.
Це головна закупівельна розвилка, і вирішує її не прайс, а те, де свічка горітиме. У бліндажі повітря не оновлюється, тому чистота парафіну це не примха, а те, чим дихають люди. Технічний парафін дешевший, спокуса зрозуміла, але його олія до 2 % при горінні дає кіптяву й характерний запах. На відкритому повітрі це терпимо. У землянці ні.
| Показник | Високоочищений FR | Технічний парафін |
|---|---|---|
| Вміст олії | ≤0,5 % | ≤2 % |
| Кіптява в укритті | майже немає | помітна |
| Запах при плавленні | немає | є |
| Оптова ціна | вища | нижча ~на чверть |
| Наявність | зі складу | під замовлення |
| Для бліндажа | так | компроміс |
Стеарин цех бере там само, де й парафін, мішками: виходить дешевше, і завжди є запас під чергову партію. Для окопної свічки марка стеарину не критична, він тут працює лише пластифікатором, тому беруть технічну стеаринову кислоту, косметична тут ні до чого.
Скільки парафіну і стеарину треба на 1000 окопних свічок?
На стандартну банку 370 мл іде приблизно 285 г суміші. При частці стеарину 15 % це близько 242 г парафіну і 43 г стеарину на свічку. Отже на 1000 свічок треба приблизно 242 кг парафіну і 43 кг стеарину, разом близько 285 кг суміші. З мішка стеарину 25 кг виходить близько 580 свічок, з 5 кг близько 115. Розрахунок лінійний, тому будь-яку партію легко перерахувати від цих чисел.
Уся арифметика тримається на одному числі: банка 370 мл забирає близько 285 г суміші (заливка займає не весь об'єм банки; густина розплаву близько 0,77). Далі проста пропорція. Частку стеарину тримають на рівні 15 %, решта припадає на парафін. Помножте витрату однієї банки на тираж, і маєте закупівлю.
| Партія свічок | Парафін FR | Стеарин | Разом суміш |
|---|---|---|---|
| 100 | ~24 кг | ~4,3 кг | ~28 кг |
| 500 | ~121 кг | ~21 кг | ~142 кг |
| 1000 | ~242 кг | ~43 кг | ~285 кг |
| 5000 | ~1210 кг | ~215 кг | ~1425 кг |
Числа для банки 370 мл і 15 % стеарину. Візьмете тару більшу чи меншу, перерахуйте пропорційно до її заливки. Банку 0,5 л рахуйте як приблизно 385 г суміші, банку 0,7 л як 540 г. Стеарин у цих таблицях уже сидить у графі суміші, окремо його докуповувати не треба, треба лише відняти від маси парафіну.
Скільки коштує воскова частина окопної свічки?
Воскова частина однієї окопної свічки на банку 370 мл це приблизно 242 г парафіну і 43 г стеарину. За поточним оптовим прайсом це орієнтовно 35–37 грн матеріалу на свічку, тобто близько 36 тис. грн на 1000 свічок. Технічний парафін знижує цю суму приблизно на чверть за парафіновою часткою. Банка, картон і праця сюди не входять: у волонтерських цехах тару й картон часто беруть із вторсировини безкоштовно.
Рахувати собівартість зручно окремо по двох складниках, бо ціна за кілограм падає з обсягом. Парафін на свічку це приблизно 0,242 кг, стеарин 0,043 кг. Помножте на актуальну ціну за кілограм зі свого прайсу, і матимете точну цифру на будь-який момент. Оптова ціна залежить від обсягу партії, тому для великого замовлення її варто уточнити перед закупівлею, роздрібна тут не орієнтир.
Головне тут не гривні, які плавають, а розклад витрати матеріалу на банку 370 мл. Він не старіє. Коли ціна зміниться, ви перерахуєте собівартість за хвилину, бо маса парафіну і стеарину на свічку лишається та сама. На великих тиражах, від тонни парафіну, спрацьовує нижчий оптовий щабель, і матеріал дешевшає ще трохи.
Що дивитися в паспорті партії парафіну?
У паспорті партії парафіну для окопних свічок дивляться передусім вміст олії: за GB/T 446 не більше 0,5 %, і що менше, то менше кіптяви. У партії 20260331 фактично було 0,44 %. Далі колір за Сейболтом (від +28 і вище) і запах (1 бал), обидва підтверджують очистку. Стеаринову кислоту звіряють за кислотним числом близько 200 мг KOH/г: нижче означає, що під виглядом стеарину продали пальмовий стеарин з домішкою тригліцеридів, який горить брудніше.
Закупівля парафіну це читання протоколу на партію, а не назви на мішку. Марка FR і навіть слово «харчовий» на тарі нічого не гарантують, поки не побачите цифри. Вміст олії це головний рядок: саме він відповідає за дим у закритому просторі. Колір за Сейболтом і бал запаху йдуть слідом, вони показують, наскільки глибоко парафін очищений. Партію з олією 0,44 % при нормі 0,5 % видно одразу: така свічка в бліндажі горить без чорного налою на банці.
Зі стеарином пастка інша. Під виглядом стеаринової кислоти інколи привозять пальмовий стеарин, це тверда фракція пальмової олії з рештками тригліцеридів. Перевірка одна: кислотне число справжньої стеаринової кислоти близько 200 мг KOH/г, у пальмового стеарину воно в рази нижче. Цей рядок у паспорті вартий погляду, бо саме тригліцериди дають зайвий чад.
Як підготувати парафін і залити свічку?
Парафін топлять тільки на водяній бані, не доводячи до кипіння: його пари горючі й здатні спалахнути самі. Маса має стати рідкою і прозорою, не більше. Стеарин розмішують дерев'яною паличкою до рівномірного розчинення. Заливають повільно, по стінці, строго до верху картону, щоб віск просочив усі шари гофри й не накрив виступаючий край, який служить ґнотом.
Топлять на водяній бані, і тільки так. Велику каструлю з водою на плиту, всередину металеву миску або стару турку з парафіном і стеарином. Пари парафіну горючі, і при активному кипінні маса здатна спалахнути навіть без ґнота, тому пряму конфорку під банкою з парафіном треба викреслити раз і назавжди. Вода кипить помірно, сам парафін кипіти не повинен. Побачили бульбашки чи димок над поверхнею, знімайте миску: перегрів дає тільки зайвий запах і потемніння.
Посуд беріть той, якого не шкода, аби метал, не пластик і не емаль із тріщинами. Вікно чи кватирка мають бути прочинені: навіть якісний парафін при плавленні дає випари, які накопичуються в закритій кухні. Поки маса топиться, перемішуйте її дерев'яною паличкою, щоб стеарин розійшовся рівномірно. Картон у банці на цей момент уже має стояти щільно скрученим.
Заливка це те, через що новачки гублять більшість свічок. Лийте повільно, по стінці, даючи масі затекти між шарами гофри. Різкий струмінь лишає всередині повітряні кишені, і потім ця ділянка горить нерівно або не горить зовсім. Рівень тримайте строго до верху картону, без горки й не вище. Вище не можна: віск накриє виступаючий кінчик, а це і є ґніт.
Суміш парафіну зі стеарином дає велику усадку, тому після охолодження поверхня осяде й провалиться лункою всередину. Це нормально, це фізика усадки. І тут головне застереження: після застигання не доливайте свіжий парафін, щоб вирівняти поверхню. Долитий шар при горінні розтопиться, розтечеться поверх старого і може залити верхівку картону, той самий ґніт. Залитий парафіном ґніт горить погано або гасне за хвилину після підпалу. Поверхня з лункою виглядає не ідеально, зате працює.
Одного разу я перелив парафін вище рівня картону, думав, гірше не буде. Свічка закоптила так, що банка зсередини почорніла за півгодини. Відтоді ллю строго до верху, не вище. Працюйте в рукавичках: гарячий парафін на шкірі тримається довго й пече сильно, бо не стікає одразу, як вода. Після заливки лишіть банки в спокої подалі від протягів, холодний потік збоку дає нерівномірне застигання. Парафін застигне сам за кілька годин, і матова поверхня з лункою посередині це і є правильно зроблена свічка.
Який картон і фітиль обрати для окопної свічки?
Для окопної свічки беруть тришаровий світлий гофрокартон без просочення, наклейок і фарби, нарізаний поперек гофри смугами 8–10 см. Поперечний різ ставить капіляри гофри вертикально, і вони працюють як система фітилів. Виступаючий на 1–1,5 см край картону і є ґнотом. Темний картон із протигрибковою обробкою, п'ятишаровий і яєчні лотки коптять, тому їх не беруть.
Картон вирішує більше, ніж здається. Свічка може бути ідеальною за пропорціями, але перший-ліпший шмат картону закоптить так, що в бліндажі дихати буде нічим. Беріть тришаровий гофрокартон світлого кольору, без просочення й будь-якого друку. Скотч і наклейки теж здирають. Будь-яке покриття при горінні дає копоть або щось гірше, а чистий гофрокартон від звичайної коробки виграє в ошатного варіанта з друком.
Чому тришаровий. У ньому достатньо паперу, щоб тримати парафін і горіти стабільно, але не настільки щільно, щоб горіння захлиналося. П'ятишаровий, який хапають за принципом «товстіший значить кращий», занадто щільний: просочення йде нерівно, полум'я раз у раз провалюється. Темний коричневий картон із протигрибковою просочкою не беріть узагалі, він коптить, горить погано, і ця хімія точно не те, що варто відправляти людям у землянку. Яєчні лотки теж повз: якість паперу низька, при горінні дають шкідливі виділення й сморід за п'ять хвилин після підпалу.
Найважливіша деталь, яку часто пропускають: картон нарізають поперек гофри, не вздовж. Тоді в банці структура шарів стає вертикальною, капіляри гофри працюють як система фітилів, і парафін піднімається рівномірно по всій висоті свічки. Нарізаний вздовж картон ляже горизонтально, і горіння поведе нерівно. Ширину смуг роблять у районі 8–10 см, хоча діапазон гуляє залежно від банки: хтось ріже вужче й скручує тугими спіралями, єдино правильної цифри тут немає.
Спосіб укладання залежить від форми банки. Коли діаметр приблизно дорівнює висоті, картон укладають «сніжинкою», смуги розходяться від центру. Коли банка висока і вузька, краще працює «хрест» або щільна спіраль угору. Принцип один: картон має заповнити об'єм щільно, без порожнеч усередині, де парафін збереться калюжею. При цьому впритул до стінок не тиснуть: маленький проміжок біля скла чи жерсті дає парафіну краще протекти між шарами. Тут щільність і просочення трохи конфліктують, і баланс шукають руками, на око.
Фітилем працює сам картон: виступаюча на сантиметр-півтора частина і є ґнотом, її лишають піднятою, щоб зручно підпалювати замерзлими руками. Банку перед усім миють, сушать, здирають наклейки і загинають гострі краї досередини. Жерстяні банки 0,5–0,7 л зручний формат: картон лягає добре, парафіну вистачає на пристойний час горіння. Одна така свічка на високоочищеному парафіні з 15 % стеарину тримає вогонь 4–5 годин.
Як залити окопну свічку: порядок дій
Порядок дій від порожньої банки до готової свічки:
- Підготуйте банку. Помийте, висушіть насухо, здеріть наклейки з клеєм, загніть гострі краї досередини. Крапля води всередині бризне гарячим воском при заливці.
- Наріжте картон поперек гофри. Тришаровий світлий гофрокартон без просочення, смуги 8–10 см. Темний із протигрибковою обробкою, п'ятишаровий і яєчні лотки не беріть.
- Скрутіть щільну спіраль. «Сніжинкою» для низької банки, «хрестом» для високої. Виступаючий край лишіть на 1–1,5 см вище: це ґніт.
- Лишіть зазор біля стінки. Вузька щілина по колу дає воску просочити всі шари, і свічка горить рівніше.
- Розтопіть парафін на водяній бані. Не доводьте до кипіння. Додайте 10–20 % стеарину (оптимум близько 15 %), розмішайте, вентиляцію ввімкніть обов'язково.
- Залийте повільно до верху картону. Не вище, інакше віск накриє ґніт. Працюйте в рукавичках.
- Дайте застигнути повністю. Подалі від протягів. Поверхня просяде лункою, це усадка стеарину, а не дефект.
- Не доливайте парафін після усадки. Долитий шар при горінні розтопиться й затопить ґніт, свічка згасне.
Для розпалу у вологу погоду тримайте поряд дрібку сухого спирту: кинули на ґніт, і займається з пів оберту, навіть коли навкруги сире. Гасити готову свічку водою чи дмуханням не варто: накрийте кришкою, придавіть каменем або переверніть банку, і вогонь задихнеться сам. Повертаючись до того, з чого почали: свічка для бліндажа міряється не красою поверхні, а тим, чи доїхала цілою і чи не коптить у закритому просторі. І перше, і друге закладається ще на закупівлі, у графі «вміст олії» паспорта партії.