Відео про хімічну сировину

Парафін для парафінотерапії: який брати, температура ванни, витрата

Для парафінотерапії беруть високоочищений парафін FR 54/56 з оливою не більше 0,5 % (у партії 20260331 202 010 0,44 %), без барвників і запаху; свічковий технічний не годиться. Чистий FR плавиться при 54–56 °C, тому косметичний парафін розводять вазеліновою оливою на 10–15 %, і ванну гріють до 50–55 °C. На руки йде близько 2 кг, коробки 25 кг вистачає приблизно на 10 заправок ванни.

Стеарин у свічках: скільки додавати і яку марку брати (1842, 1852, 1860)

Стеарин кладуть у парафін 5–10 % від маси, у соєвий віск 3–5 %; до 15–20 % доходять лише господарські й окопні свічки. Цифра в марці 1842, 1852, 1860 означає приблизну частку стеаринової кислоти C18, а не температуру плавлення. Для кольорових свічок найкраще підходить світла 1852 (колір APHA 19, йодне число 0,17 у партії 26EAK003G5), для господарських технічна 1860, для перламутру й косметики високоочищена 1842.

Стеарат кальцію чи стеарат магнію: котрий антиспікач і стабілізатор куди

Стеарат кальцію (E470a) і стеарат магнію (E470b) відрізняє одна літера в коді, а працюють вони в різних цехах. Кальцій це акцептор кислоти: стабілізатор ПВХ у парі з цинком, нейтралізатор каталізатора в поліолефінах, антизлежувач добрив. Магній це найтонше мастило пресування (близько 0,5 %); для таблеток потрібна фармакопейна марка, наш UNIFLOW технічний. Паспорти: кальцій 125M/3 (CaO 9,78 %, плавлення 158 °C), магній 14/M/7 (Mg 4,1 %, плавлення 128 °C).

Склад лакофарбових матеріалів: з чого складається фарба, лак, емаль і ґрунтовка

Лакофарбовий матеріал складається з плівкоутворювача, розчинника, пігменту, наповнювача й функціональних добавок; лак це плівкоутворювач без пігменту, фарба й емаль з пігментом, ґрунтовка з великою часткою наповнювача. Пігмент кроє завдяки високому показнику заломлення, наповнювач (тальк, кремнезем) працює об’ємом і матує. Паспорт мікроталька 5-SW, партія 10/9/N: d50 4,35 мкм, залишок на ситі 0,41 %, білизна 95,10 %; кремнезем NK-70 партія 19N/12, BET 112 м²/г.

Що таке магній стеарат і для чого його використовують: таблетки, пудри, пластики, гума

Магній стеарат (E470b) це магнієва сіль стеаринової кислоти: мастило пресування й роздільний агент, близько 0,5 % маси, понад 1 % суміш стає надто слизькою. Працює в гумі й пластмасах як внутрішнє мастило й агент зняття з форми, у пресованих пудрах і порошкових мастилах; для таблеток потрібна фармакопейна марка (Ph. Eur. / USP). Паспорт технічної партії UNIFLOW 14/M/7: вміст Mg 4,1 %, плавлення 128 °C, вологість 3,2 %, електроліти 0,24 %.

Стеаринова кислота: що це, формула, марки 1842 і 1860 і де застосовується

Стеаринова кислота (C18H36O2) це насичена жирна кислота з рослинних олій; товарна завжди суміш стеаринової C18 і пальмітинової C16, а число в марці показує приблизну частку C18. 1860 технічна (мило, гума, ПВХ, свічки), 1842 високоочищена косметична з низьким кольором. Паспорт партії 1860 № 20260522102: C18 54,74 %, C16 42,87 %, кислотне число 204,2, йодне 0,88, плавлення 55,5 °C.

Температура плавлення парафіну: марки FR 54/56, 56/58, 62/64 і як обрати

Температура плавлення парафіну задає марка: FR 54/56 плавиться при 54–56 °C і йде в контейнерні свічки, FR 56/58 універсальна для формованих і столових, FR 62/64 тримає форму в спеку. Плавлення міряють за кривою охолодження (GB/T 2539), а не на око; на робочу точку впливає ще й вміст оливи. Паспорт партії 20260331 202 010: плавлення 56,70 °C, олива 0,44 %, колір Saybolt +30, пенетрація 17.

Віск для свічок: з чого роблять, види та як обрати

Віск для свічок роблять із 5 основ (парафін, соєвий, бджолиний, кокосовий, пальмовий) і 2 добавок (церезин і стеарин). Контейнерні свічки ллють на соєвому NatureWax C-3 (плавлення 48–54 °C, аромат 6–9 %) або на парафіні FR 54/56, формовані на FR 56/58 чи 62/64 зі стеарином. Паспорт партії соєвого воску: плавлення 48,5 °C, колір Lovibond 0,40, вільні жирні кислоти 0,08 %, пероксидне число 0,23.

Насипні та формові свічки: чим відрізняються і який парафін під кожну

Насипна свічка це гранули парафіну 3–5 мм з температурою плавлення 52–58 °C, які сиплють у склянку без плавлення; формова — блоковий парафін FR 56/58 або 62/64 зі стеарином 10–20 %, який топлять до 70–80 °C і ллють у форму. Нижче 50 °C гранули злежуються в плиту, вище 60 °C вогник гасне; фітиль для насипної беруть на розмір товщий. Паспорт партії блокового парафіну: плавлення 56,70 °C, олива 0,44 %, колір Saybolt +30, пенетрація 17.

Діоксид кремнію: для чого потрібен, пірогенний чи осаджений і скільки додавати

Діоксид кремнію буває пірогенним (аеросил, з полум’я, непористий, максимальне загущення на мінімумі дози) і осадженим (з рідкого скла, пористий, більше силанольних груп, у рази дешевший). «Гідратований діоксид кремнію» — це той самий осаджений, вологість 5 ± 1,5 %. Головна цифра паспорта — питома поверхня BET (NK-70: 100–115 м²/г, у партії 112), агломерати 10–12 мкм матують, водопоглинання 230–260 %. Дози: лаки 2–5 % (матування) і 0,5–2 % (тиксотропія), гума 20–150 ч. на 100 ч. каучуку з силаном, плівка 500–2000 ppm, таблетки 0,1–1 %, Е551 у харчових 0,1–0,5 %, зубна паста 8–30 %, пиво 20–125 г/гл. Аморфний кремнезем не кварц: доказів канцерогенності немає.

Парафін чи церезин: чим відрізняються і що куди брати — свічки, косметика, мастила

Парафін і церезин зовні однакові: білі бруски з одного заводу, різниця тільки в паспорті партії. Парафін FR 56 плавиться при 56,7 °C, пенетрація 17, олії 0,44 %; церезин 80A має краплепадіння 79,8 °C, пенетрацію 29 і 2,37 % олії. Розбираємо, звідки ця різниця (прямі молекули й великі пластини проти розгалужених і дрібних голок), що тугоплавкіше, чому церезин водночас м’якший і коли переплата за нього виправдана: свічка на літо й проти нальоту (+2–3 % церезину), помада й мазі, пластичні мастила, антикорозійний захист. Парафін лишається базою для масової свічки, просочення й харчового контакту.

Стеарат кальцію чи стеарат цинку: що брати у ПВХ

У жорсткому ПВХ стеарат кальцію і стеарат цинку працюють парою, а не замість одного одного: кальцієве мило зв’язує хлороводень і тримає довгу стабільність, але дає темний старт; цинкове дає світлий старт, зате накопичує хлорид цинку й веде до цинкового горіння. Стартова пропорція 3 : 1, разом 2–3 частини на 100 частин полімеру (труба й профіль 2–4). Паспорт: pH 8,0–10,5 проти 5,5–6,5, плавлення 150–160 проти 118–121 °C, партії зі складу 158 і 120 °C, CaO 9,78 %, ZnO 13,18 %. Поза ПВХ: добрива й бетон — тільки кальцієвий, гума й пігментні пасти — тільки цинковий; стеарат магнію в пару не підходить.

Канделільський віск: як добувають, як читати паспорт партії і де він працює

Канделільський віск варять у чанах на відкритому вогні з куща Euphorbia cerifera: 50 кг куща дають 1 кг воску, світовий обсяг близько 900 т на рік. Три ступені очищення: сирий, рафінований (E902), відбілений. У паспорті партії дивляться температуру плавлення 68,5–72,5 °C і число омилення 43–65 мг КОН/г, що відрізняє канделілу від карнауби (78–95) і бджолиного воску (90–100). У бальзам-стік кладуть 10–20 %, у помаду 5–12 %, бджолиний віск замінюють на чверть меншою масою.

Карнаубський віск: як його добувають, що означають грейди T1–T4 і де він працює

Карнаубський віск знімають із листя бразильської пальми Copernicia prunifera: з листка виходить близько 5 г, з дерева за рік 150–180 г. Грейди T1, T3 і T4 кодують колір і осад, а не якість. У паспорті партії дивляться температуру плавлення 78–85 °C і число омилення 75–95 мг КОН/г, нижче 75 означає розбавлення парафіном. У помади кладуть 1–5 %, у соєві свічки 5–10 %, у таблеткові матриці 20–40 %.

Захисний мікрокристалічний віск WX-160S: розбір CoA і застосування

Розбір семи рядків паспорта якості захисного воску WX-160S на прикладі партії S-01-46: температура плавлення 70,8 °C при нормі 66–75, вміст олії 6,2 % (не більше 10), пенетрація 49 і спалах 270 °C. Від цих цифр залежить, чи потече плівка на металі на сонці, чи трісне на морозі і чи можна топити віск поруч зі зварюванням. Окремо про застосування в гумі проти озону і в деревообробці.

Технічний парафін Т-1, Т-2, Т-3: чим різняться марки і що читати в паспорті

Цифра в марці технічного парафіну Т-1, Т-2, Т-3 означає клас чистоти за вмістом оливи (1,7 %, 2,2 % і 2,8 % за ДСТУ 4153-2003), а не температуру плавлення: плавляться всі три не нижче 50–52 °C. Позначки «для свічок» і «для хімії» це рекомендація, а не фізична межа. Замість напису на мішку дивляться в паспорт партії: вміст оливи, фактичну температуру плавлення, колір за Сейболтом і світлостабільність.

Стеарат натрію: що це, для чого, у милі, пастах і прозорих гелях (E470a)

Стеарат натрію (E470a) це звичайне мило і, разом із калієвим, єдиний металевий стеарат, що розчиняється у воді: звідси миюча дія, тверда мильна основа й прозорий гель у дезодорантному стіку. У стік кладуть 4–10 %, у зубну пасту й креми 1–5 %. У паспорті партії дивляться pH 8,5–11, зольність і вільні жирні речовини не більше 3 %.

Поліетиленовий віск: що це, як його роблять і де він працює: ПВХ, мастербатч, лаки

Поліетиленовий віск це той самий поліетилен з ланцюгом на кілька тисяч г/моль: він не тягнеться, а плавиться й тече, тому працює в рецептурі як мастило. Два воски з однаковим краплепадінням 106 °C можуть відрізнятися за в’язкістю розплаву в 7 разів. У жорсткий ПВХ кладуть 0,2–0,5 %, у мастербатч близько 10 %, у лак 0,5–2 % для напівмату.

Цинкові білила (оксид цинку): для чого в гумі, фарбах і косметиці

Понад половина оксиду цинку йде в гуму як активатор вулканізації: 3–5 частин на 100 частин каучуку. Решта йде у фарби, сонцезахисні креми (фізичний УФ-фільтр до 25 %), цинкові мазі, кераміку й корми. У паспорті партії дивляться вміст ZnO не менше 99,9 %, свинець і кадмій, питому поверхню BET 3,5–7 м²/г і втрати при прожарюванні.

Міристинова кислота C14: як отримують і де застосовують: креми для гоління, мило, ізопропілміристат

Міристинова кислота C14 стоїть між лауриновою C12 і пальмітиновою C16: C12 дає об’єм піни, C14 щільність і кремовість, C18 твердість. Її отримують розщепленням пальмоядрової чи кокосової олії й вакуумною дистиляцією, фракція 99 % дорожча за суміш. У крем для гоління кладуть 3–6 % від рецептури, у тверде мило не більше 8 % міристинового мила.

Церезин: що це, марки 75 і 80 і де застосовують: косметика, гума, мастила, свічки

Церезин це мікрокристалічний віск, а не сорт парафіну: розгалужені молекули C35–C60 дають дрібні кристали, тому він гнеться, а не ламається, і тримає олію. Цифра в марці 75 чи 80 означає температуру краплепадіння за ГОСТ 2488-79. У помади й бальзами кладуть 5–15 % воскової фази, у мазі від 2–3 %, у гуму 1–3 phr разом з антиозонантом, у мастила й свічки 5–15 %.

Свічка горить ямкою: причини тунелювання і як виправити

Свічка горить ямкою, коли полум’я плавить віск лише біля фітиля: дев’ять разів із десяти винні закороткий перший розжиг і замалий фітиль. Правило — година горіння на кожен дюйм діаметра, фітиль підрізають до 6–7 мм. Ямку виправляють фольгою з отвором 2–3 см, феном за 10–20 хвилин або переливом воску.

Як вибрати парафін для свічок: FR 56/58 проти FR 62/64

Марку парафіну для свічок вибирають за температурою плавлення. FR 56/58 плавиться при 56–58 °C, ллється при 58–60 °C і тримає до 8–10 % аромату, тому йде на свічки в склянці. FR 62/64 стоїть без опори, але дає усадку 12–15 % і потребує доливки: це марка для колонних і фігурних свічок.

Стеаринова кислота в мило: скільки додавати, луг, слід і білі цятки

Робоча норма стеарину для мила холодним методом — 3–5 % від ваги олій, до 8 % брусок стає як камінь, понад 15 % маса застигає в каструлі. Стеарин теж омилюється: на кожен грам додають 0,141 г NaOH, тобто ≈7 г лугу на 50 г стеарину. Марка 1860 плавиться при 50–65 °C, тому олії гріють до 70–75 °C, інакше лишаються білі цятки.